Малювання пластиліном 

Коли ми чуємо про пластилін, то в нашій пам'яті по­стають яскраві картинки з дитинства. Чому ж наша пам'ять звертається саме до дитинства? Саме в ди­тинстві ми вперше дізнаємося про існування пласти­ліну. Робота з пластиліном — заняття не тільки цікаве, але й надзвичайно корисне для дітей дошкільного ві­ку. Виконуючи пальчиками різні вправи, дитина не тіль­ки добре розвиває дрібну моторику рук, але й готується до малювання, письма. Кисті рук набувають рухливос­ті, гнучкості, зникає скутість рухів, що надалі полегшить опанування навичок письма.

Ліпленням із пластиліну рекомендують займатися від трьох років. У більш ранньому віці дині ще складно пра­цювати з пластиліном. Але якщо періодично показувати дитині якісь маніпуляції з пластиліном (розминати паль­чиком, натискати на кульку з пластиліну, розплющувати), їй це сподобається і вона із задоволенням повсякчас повертатиметься до цього заняття.

Існує декілька технік і прийомів малювання пласти­ліном.

Першу техніку можна так і назвати — художнє малю­вання пластиліном. Його наносять мазками на картон. «Картини», виконані в такий спосіб, виглядають так, на­чебто намальовані фарбами.

Поверхня мазків із пластиліну може виглядати по-різному. Щоб зробити її гладкою і блискучою, потрібно попередньо змочувати пальці у воді. Але робити це слід злегка, щоб картонна основа в жодному разі не розмок­нула.

Можна зробити поверхню картини дещо шорсткува­тою. Для цього на поверхню наносять рельєфні точки, штрихи, смужки, зиґзаґи або якісь фігурні лінії. Працю­вати можна не тільки пальцями рук, але й стеками.

Є інший спосіб малювання пластиліном. Але він біль­ше схожий на декоративний прийом, тому що нагадує щось середнє між аплікацією й малюванням. Для ма­лювання в цей спосіб потрібно виліпити частково або повністю всі складові деталі майбутнього зображення, наносячи їх на пластилінове «полотно». Працюючи, ді­ти можуть придумувати казку й додавати героїв у сво­їй картині.

Можна не просто ліпити, але й робити різні мозаїки з маленьких пластилінових кульок. Цей простіший, але й більш копіткий процес зацікавить посидющу дитину, яка може тривалий час виконувати монотонну роботу.

Під час занять із малюком потрібно постійно роз­мовляти, складати невеликі розповіді, казки, у яких го­ловним героєм буде сама дитина. Так організоване за­няття стимулює розвиток мовлення, сприяє збагаченню словникового запасу, учить будувати діалог із дорослим та іграшковими персонажами. Заняття необхідно про­водити весело, легко, емоційно. Стежте за тим, щоб ма­люк не стомлювався.

Дуже важливо, щоб дитина відчувала повагу до сво­їх творів, значущість своєї роботи. Тому частіше хваліть її за старання й не бійтеся перехвалити. Таке ставлен­ня до малюка сьогодні допоможе підтримувати постій­ний творчий пошук, почуватися впевненим і затребува­ним у майбутньому.

Вдалої вам творчості!

Вироби із солоного тіста

Ліплення із солоного тіста — давня забава, що збере­глася донині. Може, завдяки простоті й дешевині виго­товлення, а може, через пластичність матеріалу. Іграш­ки, картини, свічники, рамки — що тільки не роблять із податливого тіста! До того ж спільна творчість, а зовсім не чергова придбана іграшка зближає нас із дитиною, залишаючи в душах обох незабутнє враження про ди­тинство.

У маленьких дітей розвиток мовлення безпосеред­ньо залежить від дрібної моторики рук. Отже, ліплення — це не лише цікаво, але й корисно. Крім того, після таких занять дитині простіше вправлятися з ручкою або олівцем, а отже, можна уникнути зайвих сліз і переживань під час підготовки до школи.

Приготування тіста для виробів

Рецептів приготування солоного тіста існує досить багато.

Рецепт №1

Для приготування знадобляться:

Ø     пшеничне борошно — 1/2 ст.;

Ø     житнє борошно (воно надає теплий хлібний відті­нок) —1/2 ст.;

Ø     сіль — 2 ст.;

Ø     вода — 1 ст.;

Ø  сухий шпалерний клей (перед додаванням у тісто йо­го розводять теплою водою до консистенції сметани) — 2 ст. ложки.

Рецепт №2

Цей рецепт безпечніший для маленьких дітей, які люблять усе куштувати.

Для приготування знадобляться:

Ø     борошно —2 ст.;

Ø     сіль — 1 ст.;

Ø     вода — 1 ст.

Готове тісто потрібно скачати в кулю й, накривши плівкою, щоб не висихало, поставити на кілька годин у холодне місце. Це додасть йому еластичності, воно не ламатиметься під час ліплення.

Поки тісто прохолоджується, можна підготувати робо­че місце, накривши його скатертиною, що миється, або целофаном, і дібрати необхідні матеріали.

Отже, для виробів можуть знадобитися:

Ø    дощечка для розкочування тіста;

Ø    качалка;

Ø    ніж із тонким лезом;

Ø    пензлик, олівець;

Ø    картон;

Ø    нитки муліне;

Ø    різний дріб'язок (монети, пробки, ґудзики, сірники) для нанесення рельєфу;

Ø    крупа, фольга, бісер — для прикрашання.

Тісто можна розкачати і вирізати з нього різні фігур­ки, з яких скласти композицію. А можна виліпити дета­лі, дати їм трохи підсохнути й змайструвати вигадливого звіра. Місця стику потрібно змочити за допомогою пен­злика й притиснути пальцем.

Додавши до невеликої фігурки магнітик, можна отри­мати оригінальну прикрасу для холодильника.

Якщо ви бажаєте змайструвати рамочку, то мож­на спочатку накреслити на картоні ескіз, вирізати його й обліпити тістом. Дати трішки обсохнути й прикріпити дрібні деталі. Матусям, які бажають залишити що-небудь на пам'ять про цей вік своїх дітей, можна порадити зро­бити на тісті відбитки долоньок або ступень свого малю­ка. Якщо вже говоримо про навчання під час гри, ви­ліпіть разом із дітьми дошкільного віку своєрідну абет­ку. Це буде дуже корисно, оскільки зроблені у грі літери краще запам'ятовуються. Крім того, їх можна зробити різними за кольором (наприклад, голосні пофарбувати червоним, а приголосні — синім).

Щоразу просто ліпіть фантазуючи, і ви обов'язково зможете втілити свої задуми.

Готові фігурки можна розфарбувати, використовую­чи акварель або гуаш, а можна додати харчовий барв­ник у саме тісто. Для цього відмінно підійдуть пакетики з фарбою, призначені для фарбування яєць. Також мож­на використовувати продуктові барвники: какао, фрук­товий або овочевий сік. Якщо кольори не різноманітні, не засмучуйтеся, а просто змішайте їх, отримуючи різ­ні відтінки.

Наостанок, хотілося б сказати, що процес ліплення не залишить байдужим вас і ваших дітей. І навіть невигадливий результат принесе вам море задоволення.